Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), відомий також як ADHD, є одним з найпоширеніших нейророзвиткових розладів у дітей. За даними досліджень, він впливає на 5-7% дітей шкільного віку по всьому світу, і часто співіснує з аутизмом чи іншими станами. Батьки та новачки в цій сфері можуть бути дезорієнтованими через численні міфи, які поширюються в суспільстві. Ці стереотипи не тільки шкодять розумінню проблеми, але й перешкоджають своєчасній допомозі. У цій статті ми розвінчаємо найпоширеніші міфи про СДУГ на основі доказової інформації з авторитетних джерел, таких як CHADD, ADDitude та Healthline. Це допоможе батькам дітей з аутизмом та початківцям краще орієнтуватися в темі.
Чому міфи про СДУГ шкідливі?
Міфи про СДУГ часто призводять до стигматизації, затримки діагностики та неправильного лікування. Наприклад, якщо батьки вірять, що СДУГ – це “вина батьків”, вони можуть ігнорувати медичну допомогу, що погіршує стан дитини. Наукові дані показують, що СДУГ – це біологічний розлад, пов’язаний з дисбалансом нейромедіаторів у мозку, генетикою та факторами навколишнього середовища. Історично симптоми СДУГ описувалися ще в XVIII столітті, а сучасні дослідження (наприклад, від Американської психіатричної асоціації) підтверджують його реальність. Розвінчання міфів допомагає створити підтримуюче середовище для дітей, особливо тих, хто має коморбідні стани, як аутизм.
Міф 1: СДУГ не є справжнім захворюванням
Один з найпоширеніших міфів – що СДУГ вигаданий фармацевтичними компаніями або є “модним” діагнозом. Насправді СДУГ визнаний справжнім медичним розладом Національними інститутами здоров’я США, Міністерством освіти США та Американською психіатричною асоціацією. Він включений до Діагностичного та статистичного посібника психічних розладів (DSM). Симптоми, такі як неуважність, імпульсивність та гіперактивність, зумовлені біологічними факторами, включаючи дисбаланс нейромедіаторів. Дослідження мозку показують відмінності в структурі, наприклад, зменшення сірої речовини в фронтальних ділянках. Історичні описи симптомів датуються 1775 роком, а понад 10 000 наукових публікацій підтверджують його існування.
Міф 2: СДУГ викликаний поганим вихованням
Багато хто вважає, що СДУГ – результат відсутності дисципліни або “поганих батьків”. Це помилка: дослідження вказують на генетичні та неврологічні причини, такі як ускладнення під час вагітності, вплив токсинів чи інфекції. Дослідження близнюків показують, що сімейне середовище мало впливає на симптоми СДУГ, тоді як спадковість сягає 70-80%. Суворе виховання може погіршити симптоми, але не викликає розлад. Замість цього рекомендуються професійні втручання, як психотерапія та поведінкова модифікація.
Міф 3: Люди з СДУГ просто ледачі або немотивовані
Стереотип, що діти з СДУГ “ледачі”, ігнорує нейробіологічну природу розладу. Симптоми, як труднощі з концентрацією чи організацією, вимагають більше ментальної енергії. Діти хочуть досягти успіху, але стикаються з бар’єрами в виконавчих функціях мозку. Це може призводити до низької самооцінки та тривоги. Дослідження показують, що люди з СДУГ не менш розумні, а багато хто досягає успіху, як Бенджамін Франклін чи Річард Бренсон.
Міф 4: СДУГ впливає тільки на хлопчиків
Міф, що дівчатка не мають СДУГ, призводить до недооцінки. Дівчатка часто проявляють менш помітні симптоми, як внутрішня неуважність, а не гіперактивність. Дослідження вказують, що співвідношення хлопчиків до дівчаток у діагнозах – 2:1, але в дорослому віці воно вирівнюється. Дівчатка з СДУГ ризикують розладами харчування, тривогою та самопошкодженнями.
Міф 5: Діти переростають СДУГ
Багато хто думає, що СДУГ – дитячий розлад. Насправді 50-80% випадків тривають у підлітковому віці, а 35-65% – у дорослому. Довготермінові дослідження показують, що 77% хлопчиків з діагнозом зберігають симптоми через 16 років. У дорослих СДУГ пов’язаний з ризиками тривоги, залежностей та проблем у кар’єрі.
Міф 6: Ліки від СДУГ – це наркотики, які викликають залежність
Стигма навколо медикаментів, як стимуляторів, базується на помилках. Дослідження показують, що лікування СДУГ зменшує ризик зловживання речовинами, а не збільшує. Медикаменти безпечні понад 50 років і є першою лінією лікування. Лише 20-48% дітей з СДУГ отримують ліки, що вказує на недооцінку.
Міф 7: СДУГ передіагностований
Зростання діагнозів (5% щорічно з 2003-2011) пояснюється кращою обізнаністю та скринінгами, а не передіагностикою. 90% діагнозів відповідають найкращим практикам. Меншини часто недооцінені.
Міф 8: Цукор або дієта викликає СДУГ
Немає доказів, що цукор чи добавки викликають СДУГ. Генетика та неврологія – основні фактори. Дієта може допомогти керувати симптомами, але не є причиною.
Міф 9: Люди з СДУГ не можуть досягти успіху
Навпаки, багато успішних людей мали СДУГ, як Моцарт чи Авраам Лінкольн. З підтримкою вони досягають висот.
Висновок: Як допомогти дитині з СДУГ
Розвінчання міфів – ключ до ефективної підтримки. Батькам рекомендую звертатися до спеціалістів для діагностики та терапії. Рання інтервенція покращує результати.
Центр розвитку дитини “Tedi-R” у місті Рівне. Центр надає комплексну допомогу: нейрокорекцію, сенсорну інтеграцію, послуги логопеда та психолога для дітей з аутизмом, синдромом Дауна та СДУГ. Ми підтримуємо батьків через консультації та програми розвитку. Адреса: вул. Біла 16, Рівне. Телефон: +38-098-066-03-96. Сайт: https://tdc.rv.ua/. Запрошуємо на консультацію для індивідуального підходу.